А, взагалі, отак сидіти і чекати романтики – справа дуже невдячна. Вона у двері навряд чи подзвонить (хоча, можливо, якийсь свіжозаселений красень-сусід за сірниками зайде чи афігєнно привабливий сантехнік нагряне, але то, звісно, фантастика). Я притримуюсь філософії «не радісь красівай, а радісь актівнай».  І щодо романтики…

Саме про романтику точилася у нас розмова, себто про її нестачу, дефіцит, ебсенс. Ми вийшли з подругою пройтися перед сном на півгодинки. Вечірні променади у нас традиція, влітку маршрут пролягає вздовж Київського водосховища, такий собі місцевий Приморський бульвар, ми інколи пафосно називаємо його Malecón, на честь…