Місто без сексу

Немного Одессы... 

 - Мойше, скажите, вы с вашей Басей счастливы?
  - А куда деваться?

  Женщина приходит к врачу:
  - Доктор, сейчас в моде маленький бюст, а у меня большой. Что делать?
  - Донашивайте.

   - Ой, Яшенька, как вы? Говорят, вы удачно женились? Кто познакомил вас с вашей женой?
  - Я никого не виню...

  С целью ликвидации одесских трамвайных "зайцев" во всех вагонах повесили плакаты: - "Чтоб ви так доехали,как ви взяли билет".

  Денег много не бывает. Их или мало или нету.

  У Рабиновича спрашивают:
  - Это правда, что Одесса - интернациональный город?
  - Безусловно. Стоит вам только на секундочку представить себе, сколько в ней проживает евреев самых разных национальностей, и вы таки
  перестанете задавать мне эти глупые вопросы...

  Одесса. Аптека. Рабинович: - Извините, а сколько стоит у вас снотворное?
- $3 и то - исключительно для вас!

- Ой, не смешите меня! За такие деньги я вообще никогда не засну!

  - Мойше, шо вы все время молчите?
  - Шоб я в такой мороз руки с карманов вынимал?

  - Рабинович, что это у вас под глазом синяк?
  - А пусть не лезут!

  Шел Рабинович по улице. Нашел деньги. Посчитал. НЕ ХВАТАЕТ!!!

  В Одессе:
  - Как ваша фамилия?
  - Спасибо, хорошо. А ваша?

  Одесса, 3 часа ночи. В квартире Рабиновича раздаётся телефонный звонок:
  - Аллё, это квартира Цибулько?
  Сонный Рабинович отвечает:
  - Вы и представить себе не можете, насколько глубоко ошибаетесь.

  Две одесситки:
  - Роза, как тебе нравится моё новое платье?
  - Извини, Сара, я спешу, мне сейчас не до скандалов!

  - Рабинович, не знаете, где в этом году можно недорого отдохнуть?
  - Знаю - на диване.
 
  Когда к тебе обращаются с просьбой, с ужасом понимаешь, что сейчас придётся много врать.....

  В который раз убеждаюсь, что женщины умеют хранить секреты. Группами.Человек по сорок.

  CD и не DVD меня.

  Харьковский Университет Ядерной Кибернетики - сокращенно...даже читать неприлично...

  Когда на душе скребут кошки - это не просто так. Это они насранное закапывают.
 
  Нервный не тот, кто стучит пальцами по столу, а тот, кого это раздражает.
 
  У Пети 12 яблок, у Лёши 8 яблок, а у Васи в жопе соль. Кто бежал последним из колхозного сада?
 
  Родители частенько вышибали из меня дурь, но я знал, где достать еще.
 
  Вероятность крупного выигрыша в лотерею всегда одинакова и не зависит от того, купили вы лотерейный билет или нет.
 
 Если вы сумели заставить себя прекратить грызть семечки, когда там ещё  оставалось пол-тарелки, то побороть героиновую зависимость для вас вообще пара пустяков.

У француза, немца и грузина спрашивают: - Что висит у вас ниже пояса? Немец говорит: - То, что доставляет мне удовольствие. Француз говорит: - То, что доставляет женщинам удовольствие. Грузин говорит: - Ниже пояса у меня висит кинжал, а то, что у них висит, - у меня всегда стоит.

Девушка, вы водку будете? - Да вы что? Я вообще в рот не беру! - Это конечно жаль, но про водку вы так и не ответили
 
 
Женщины делятся на два типа: хорошие и идеальные.
Хорошие женщины имеют большую Ж, маленькую П и хорошо держат в руках Х. Где Ж - жилплощадь, П - потребность, Х - хозяйство.
А то, о чем вы подумали - это идеальная женщина.
 
Самая эротичная часть тела в мужчине - это его мозги, так как их женщины е%ут больше, чем всё остальное!!!
 
Николай Николаевич, как вам не стыдно? Вы сорок лет прожили с женой, а теперь оставили её и женились на молодой!
Да что вы понимаете! Со старой женой ночью измучаешься: то ей валидол подай, то капли, то форточку открой-закрой.. Ужас! А с молодой как хорошо: вечером уйдёт, утром придёт, всю ночь спишь спокойно.

А, взагалі, отак сидіти і чекати романтики – справа дуже невдячна. Вона у двері навряд чи подзвонить (хоча, можливо, якийсь свіжозаселений красень-сусід за сірниками зайде чи афігєнно привабливий сантехнік нагряне, але то, звісно, фантастика). Я притримуюсь філософії «не радісь красівай, а радісь актівнай».  І щодо романтики це теж працює.

Одна моя подруга мала невикористану італійську візу - відпуску не дають, віза за тиждень буде недійсною, тож вона вирішує скористатися Віззером та полетіти у  Венецію хоч на день. Летить. Блукає містом, від якого в захваті, випадково знайомиться з чуваком. Він - венеціанський художник, слово за слово, те се. І ось вони вже мандрують містом разом, катаються на гондолі, він їй показує місто, вечеряють разом, потім він демонструє власну майстерню з картинами, потім старовинний фамільний палац! Все як у кіно, без вульгарщини та банальностей! Вона досі повірити не може, що то сталося насправді. Аут! Досі листуються! А там видно буде! Це ж романтика!!!

Романтики хочеться завжди, особливо влітку... Дівчатам, взагалі, романтики хочецццця постійно, щоб щодня була доза, а краще- дві. Напевне, дехто навіть не проти конституційно прописати власне право на романтику - ок, хай не в конституції, а в шлюбному чи «зустрічальному» контракті (пам’ятаєте, як ото Дж.Ло Бену Аффлєку про секс постановила «не менше 4 разів на тиждень», вчасно зіскочив хлопець, до речі, зараз живе собі не напружуючись:), так і романтика має бути регламентованою. Принаймні, обов’язковою. Має. Бути.

Саме про романтику точилася у нас розмова, себто про її нестачу, дефіцит, ебсенс. Ми вийшли з подругою пройтися перед сном на півгодинки. Вечірні променади у нас традиція, влітку маршрут пролягає вздовж Київського водосховища, такий собі місцевий Приморський бульвар, ми інколи пафосно називаємо його Malecón, на честь Гаванської набережної. В теплу пору року тут збирається купа молоді - з пивом на парапєтє - дешево та сердито.

Отже пізно, вечір, бриз, парапєт і моя, засмучена та пригнічена нестачею романтики у стосунках, подружка. Насправді, все у неї гаразд: і хлопець є, і непоганий, але от романтики хронічно не додає. То майже забув про їхню РІЧНИЦЮ, то не привітав з нею ж, як годиться, то забув про подарунок, то не влаштував очікуваного сюрпризу (замість нього БАНАЛЬНО запропонував сходити в кіно), то не подарував квіти (подарував, але НЕ ТІ)... Короче, до ср..ки йому та романтика, ну от такий він: НЕ-РОМАН-ТИЧНИЙ. Буває. І це діагноз, від нього, взагалі, романтики, як від козла молока, не дочекаєшся, але ж не кидати його через це, правда? Якщо кохання сліпе і можна попасти жорстко і покохати «козла», то неромантик на його фоні просто виглядає, як дарунок долі!

Отже пізно, вечір, бриз, парапєт і розмова про неромантику. І раптом з-зі парапєту вилазить постать, закутана в ковдру, і радо махає нам: «Дєвушкі, дєвушкі!» Постать наближається, вона чоловічої статі, досить симпатична і, звичайно, напідпитку, хоча веде себе чемно. Короче, пішли хлопці на бляж і гальманули яхту із капітаном та юнгою на борті. Каталися, каталися і засумували, вирішили дівчат до гурту взяти. А того дня якось нелюдно на парапєті було, пізно, всім на роботу, лише ми йдемО та про неромантику тремО. Звісно, в інший момент, я б вночі на яхту з чуваками напідпидку, капітаном та юнгою, не полізла (ні, брешу, полізла б, я ж люблю адреналін). Але доза романтики подружці була конче необхідна. Рішення було прийняте, не зважаючи на «морську хворобу» моєї подружки. Та скільки там того Київського водосховища, зіскочимо у воду, та й допливемо кудись, дєлов-то. Тільки мобілки жаль, але то ж на крайняк.

Романтика тривала хвилин десять, доки вітер дув у «попу» (це так іспанською кажуть: ¡Viento en popa! себто !Попутного вітру!). Моя подружка сиділа на кормі (як  у «Титаніку», пам’ятаєте, дуже романтично) у компанії досить активного парубка, що без упину пропонував її романтику, на яку вона, чесно кажучи, зовсім не звертала уваги, а я сиділа на тій самій «попі» біля керманича, здійснюючи контроль ситуації. Потім вітер помінявся, постать в ковдрі (та що нас запросила і мені навіть трошки сподобалась) випила ще пива і вляглася спати поруч зі мною, а капітан розважав мене розмовами, і дрочив морськими командами бідного юнгу, що дві з половиною години гріб веслом, спрямовуючи яхту до причалу. Але всі інші романтичні причандали були на місці - ніч, зорі, місяць, комарі!

Прийшли додому на початку третьої ранку, зовсім притрушені нашою повільною регатою, але все одно вечір був не такий, як усі - майже романтичний. Дозу отримано!

Про наших северных соседей.. с их слов

Это мы придумали тонировать машины, чтобы спокойно ковыряться в носу.
Это наши женщины придумали делать эпиляцию, прыгая через костер.
Только мы знаем, что такое верхняя боковушка возле туалета в поезде Туапсе-Владивосток.

Именно мы придумали занюхивать водку головой товарища.
Это наши женщины красят ногти перед тем, как ехать на картошку.
Это мы стучим молотком об стену, чтобы все там заткнулись на хрен.
Это мы гордимся нашим великим русским языком и выражаем ему респект.
Это в наших домах хранятся полотенца и тапочки из Турецких отелей.
Это мы бросаем пить в том возрасте, в котором во всем мире только начинают.
Это наши женщины могут остановить на скаку маршрутку.
Это мы занимаем первое место в мире по запасу штанов с начесом.

МЫ уважаем своих экономических партнеров: пиндосов, итальяшек и китаёз.
Только в нашем метро можно получить диплом о высшем образовании.
Это в наших трамваях воспитываются будущие чемпионы по реслингу.
Ведь это нам песня строить и жить помогает, а поэтому и поём мы хреново и живем так себе.
Это НАШИ матрешки символизируют фразу "а можно всех посмотреть?"
Только мы знаем, как жить вдесятером в однокомнатной квартире.
Именно мы производим пакеты для мусора, которые рвутся еще в коридорах.
Это мы всегда берём в сауну презервативы.
Это мы придумали оружие массового поражения и ездим на нём.
Мы не понаслышке знаем, что такое теплое пиво и ледяной унитаз.
Именно наша уникальная культура насчитывает более трех миллионов матерных частушек.

Это мы открываем вино пальцем, а пиво зажигалкой.
Это мы спасли от разорения производителей настойки боярышника.
Это наши девушки могут час краситься перед тем, как вынести мусорное ведро.
Это мы читаем газету на унитазе, чтобы быть готовыми к любым неожиданностям.
Это наши подворотни самые темные, а углы - самые мокрые!
Именно мы придумали набирать на сотовом номер и сбрасывать, чтобы не тратить деньги.
Это мы языком Пушкина и Достоевского описываем титьки Памелы Андерсон и попу Дженифер Лопес.
Это наш Менделеев изобрел таблицу и водку, чтобы от одного страдали дети, а от другого - взрослые.
Это мы придумали купаться в фонтанах и вытираться о занавеску.
Мы громче всех кричим "горько" и "занято".
Это в наших автомобилях вместо подушек  безопасности три святых иконки!

Спека уповільнює мій мозок, я прилипаю до крісла, лебтоп додає жару моєму, і без того розпашілому, тілу... Я давно думаю написати блог про тіло, а мене вже випередили. Нещодавно Фьорст написав про те, яким складним та довершеним є наше баді, а я пропоную маніфест на його захист.

Єдина річ в цьому світі, яка нас супроводжує нас до самої смерті, це наше тіло: капець йому - капець нам! Хоча ні, зараз тіло може нас пережити, якщо його торкнуться руки німецького анатома-пластифікатора Гюнтера, і навіть почати власне незалежне життя, наприклад, гастролюючи з Леді Гага. Пуркуа б і не па? Але ні до чого ми не ставимося з такою безвідповідальністю та нехлюйством, як до власного тіла... Ми просто ігноруємо його потреби та бажання. Ок, не все ігноруємо, часом ми просто його не розуміємо і не помічаємо.

 Ця тема зачепила мене  після розмови з подругою, яка нещодавно відкрила для себе фітнес, до цього не займаючись спортом, що сказала: «Я зрозуміла, що МАЮ тіло, я його почала ВІДЧУВАТИ: воно РЕАГУЄ, воно СЛУХАЄТЬСЯ, воно ЗМІНЮЄТЬСЯ. Це ТАК КЛАСНО!»

Це справді класно, просто я ніколи над цим не замислювалася, адже ми зазвичай ВІДЧУВАЄМО тіло, коли у нас щось болить. А це вже явні збої в його роботі.  

 Пригадайте, ще сто років тому наші пращури виконували багато фізичної роботи, часом навіть забагато, зморюючи та виснажуючи себе нанівець. Не кажу, що то було добре, але, принаймні, вони знаходилися на свіжому повітрі та робили фізичні вправи. Натомість зараз ми сидимо цілий день в офісі за компом, пішки майже не ходимо, а ввечері знову за комп чи телєк. Ми атрофіюємося, тупо перетворюємося на фізично слабких, нездатних до елементарних навантажень, істот. Ми деформуємо власне тіло, ми гнобимо його, ми порушуємо всі природні фізіологічні процеси: навантаження на серце і судини, роботу м’язів, положення кісток.

 Я вже не торкаюся первинно шкідливих речей: паління, зловживання алкоголем, наркотою та ліками, косметичною пластикою, тощо. І також не згадую про шкідливий вплив на організм сучасного оточуючого середовища та ненатуральних продуктів харчування. Від цього важко кудись подітися, але знайти час кілька раз на тиждень на фізичні вправи, стадіон, басейн чи спортзал та щодня виділити собі годинку на піший променад в більш менш незабрудненій зоні, може кожний. Так само, як і нормально харчуватися, регулярно лікувати зуби та поточні хвороби.

Я не пропагую культ тіла, я закликаю просто ставитися до нього по-людські, поважати його і підтримувати його в пристойній кондиції. Знайдеться мільйон причин аби нічого не робити та не докладати жодних зусиль для того, щоб бути "в формі": робота, діти, втома, стрес, холод, спека. Хоча все то дурня: було б бажання та воля - час  і можливість завжди знайдуться.

Один мій знайомий за останні три роки набрав десь 20 кіло. Отмазки  – я такий за конституцією, широка кістка, я важковаговик, тощо. З того часу, як машина є, ногами майже не ходить. Навіщо? А почати нормально та збалансовано харчуватися, притримуватись режиму та слідкувати за собою ніяк не виходить. Час і гроші на таке не заплановані. 

А от копирсатися цілими вихідними з тією ж машиною-розвалюшкою час є: за нею він доглядає: щось заторохтить – вже передивляється, щось купує, щось міняє, носиться туди сюди - і час знаходить, і гроші. Тому що любить машинку свою, піклується про неї, аякже. А на тіло власне забив: в свої 25 виглядає, як 40 річний дядько і пауй! І багатьом пауй! Таке враження, що люди на себе в дзеркало не дивляться... Всім же приємно добре виглядати, чи не так?!

Словом, тіло треба постійно рятувати, любити і тримати в формі - то наш  прямий обов"язок перед природою і, насамеред, перед самими собою, інакше ми дуже швидко деградуватимемо, з шансоном за кермом та з пивасиком за компом чи телєком!

 До речі, вже дехто спроектував перспективу розвитку людського тіла:

Версія "полюби власне тіло":

http://blog.i.ua/user/551531/?p=11

 Цитата:

Не следует пренебрегать телом, потому что оно есть храмом для Духа. Тренируйте его, упражняйте в занятиях, которые вам нравятся. Оно будет вам благодарно, и вы откроете в себе такие возможности, о которых и не догадывались. По состоянию тела можно судить и об общем состоянии человека, ведь в природе все взаимосвязано...

www.evolutions.com.ua/bodilaif.phtml

Версія біологічна, вражаюча:

http://1st.blox.ua/2010/07/Otsifrovannyj-chelovek.html

 Версія пізнавальна, наукова:

  http://news.students.ru/2009/06/01/chelovek_budushhego_lysyjj_zheltokozhijj_i_s_tremja_palcami.html

 Версія оригінальна, непідтвержена:

 http://tchircov.livejournal.com/89234.html

 Версія можлива, страшна, як сам Путін:, викладаються нижче:

http://xlam.arhat.net.ua/index.php?newsid=1878

 1. Глаза. Чтобы выдерживать контакт с загрязняющими веществами в атмосфере, глаза человека станут меньше размером и будут похожи на свиные. Прозрачная мембрана (которую сейчас можно найти во внутреннем углу глаз) станет больше размером и будет служить вторым веком.

2. Нос. Увеличится в размере и будет снабжен системой отсеков и пещерок, чтобы лучше очищать воздух. По той же причине, волосы в носу станут более густыми и длинными

3. Легкие. Увеличатся в размере и будут обладать более густой кровеносной системой, которая будет позволять извлекать из воздуха то небольшое количество кислорода, которое в нем останется.

4. Печень. Поскольку ее функцией является очищение крови, увеличится до огромных размеров, чтобы более успешно фильтровать отравляющие вещества.

5.Кожа. Станет более грубой, с участками ороговения, чтобы избежать ожогов от химических загрязнителей в атмосфере.

6. Аппендикс. Снова станет рабочим органом, помогая перерабатывать пищу, которая к тому времени станет исключительно растительной(поскольку мясо станет непригодным к употреблению из-за загрязнения окружающей среды).

7. Костная структура. Человек станет субтильным и низкорослым. Это будет вызвано относительным отсутствием витамина Д (из-за сниженного количества солнечного света и более скудного рациона).

8. Волосы. Исчезнут в связи с сильным потеплением климата.

9. Уши. Усиленное шумовое загрязнение окружающей среды приведет к образованию складок на ушах, что сделает их более похожими на собачьи. Человек сможет поднимать их, чтобы прислушаться и опускать, чтобы снизить поступление шума.

10. Характер. Человек будет слегка сумасшедшим. Это будет вызвано наличием отравляющих веществ в пище (что уже сейчас можно наблюдать у тех людей, пища которых содержит высокий процент ртути)

11. Дыхательные аппараты. Сразу после рождения, человек некоторое время будет присоединен к специальному аппарату, который будет помогать ему дышать первые недели жизни.

12. Почки. Обретут новую функцию - извлечение воды из мочи и сохранение воды в организме. Вместо жидкости, человек будет выделять кашицу, состоящую из мочевой кислоты и токсичных веществ.

13. Ученые считают, что задолго до того, как вышеописанные физиологические изменения произойдут, человечество успеет вымереть.

Даника я не бачила майже два роки, з початку кризи та скорочення нашого проекту, але зараз начебто ситуація стабілізується, і він знову приїхав сюди як консультант. Я зраділа йому неймовірно: ми знайомі вже майже п’ять років і нам є що згадати. Ми так пристрасно обнялися на очах директорів департаментів, що я запідозрювала, що міф про «нетрадиційну» орієнтацію Даника може похитнутися і поступитися місцем міфу про наші «позаштатні» стосунки. Ми дійсно просто друзі, з іншим якось не склалося: то я вже була в когось закохана, то в нього з’явилася серйозна подруга аж на декілька років. А зараз вже й дивно було б перенести наші стосунки в іншу площину. Словом, я його дійсно дуже люблю без усяких там «таємних службових романів».

Даник журналіст, спецкор у різних «гарячих» місцях Латинської Америки. Цього разу він майже безвилазно протусувався на тій півкулі 9 місяців і, зрозуміло, привіз мішок цікавих історій. Данику дещо за 40, але в нього 2 інфаркти і серйозна проблема з серцем: він сидить на різних пігулках, неприйняття яких може призвести до тяжких наслідків. Пам’ятаю, я знайшла його на підлозі ванної в калюжі крові, тому що він збив режим вживання коагулянтів та антикоагулянів і в нього почалася кровотеча, яку неможливо було спинити. Веселий у нас видався деньок тоді! Це я до того, що він під час надзвичайних ситуацій підлягає значно більшій небезпеці, ніж звичайні люди.

Натомість він постійно їде туди, де відбуваються якісь заварухи та нещастя.  Я йому інколи кажу жартома, а що відбулося першим - твій приїзд чи нещастя?! Може, сидів би вдома, і нічого такого б у світі не траплялося?!

Він одним з перших прибув на Гаїті після землетрусу, з Венесуели доїхав туди скоріше, ніж європейці. І протусувався там місяць, наражаючи себе на нові поштовхи стихії, серед руїн та мерців, яких не встигали ховати, серед людського горя та мізерії. Інколи він виходив на зв’язок  повідомляючи про те, як йому там живеться: о! сьогодні вперше поїв за три дні, о! через два тижні після прибуття знайшов матрац і спав не на землі, а «з комфортом». Ну й що, що під відкритим небом, там люди, взагалі, в будинках боялися перебувати. Один журналіст при першому підземному поштовхові вискочив з балкону з переляку, поламав руки-ноги, а землетрус так і не відбувся.

В Гаїті, наприклад, смерть святкують, як перехід людини в інший світ, тому Даник був вражений, коли навколо десятків трупів збиралися люди, відправляючи їх в інший світ ритуальними піснями та танцями, без традиційних сліз та причин.   

Даника переслідують чавісти Венесуели за критику режиму їх лідера, він навіть якийсь час був персоною нон-грата (на що він, чесно кажучи, клав) за те, що розповів про майно родичів Уго Чавеса. На Кубу його вже давно не пускають, бо не те про Кастро енд компані, пише. За це його критикують досить потужні іспанські ліві сили, для яких Кастро – недоторканий. Він навіть не може приїхати туди для освітлення ситуації з голодуючими в’язнями дисидентами, а йому так би хотілося. На нього обрушили шквал жорсткої критики ті ж самі ліві через те, що освітлюючи убивства журналістів Колумбії, він з’ясував, що більшість не мала нічого спільного з політикою. Адже так добре критикувати жорсткий режим країни, який душить вільну пресу. А тут вилазить Даник і спростовує «лівий» міф. До речі, Даник дуже лівий, він навіть був редактором наівідомішої газети з лівою ідеологією. А тепер, бачте, зрадив, продався за 40 срібників. До речі, Даник грошима не переймається, є так є, нема, так хтось позичить. Так і живе, не париться матеріальним. Сім’ю, машину та квартиру заводити не збирається, та й кому потрібне таке безвідповідальне диво?

Хоча дівчат у нього було: всіх кольорів та розмірів. (При цьому я підтримую версію його нетрадиційності, а то мені зайві балачки на роботі не потрібні). А що, сам винен: ходить розцяцькований різними амулетами та обручками (це вуду, це сантерія, це тьотя монашка дала)  з своєю цапиною борідкою... чого це я маю його чоловічу чешть відстоювати?!

До чого це я все розповідаю... Я знала в житті багато людей, яким життя дало все аби радіти та бути щасливими, а вони ніяк не хотіли такими бути, вони не вміли цінувати все те добре, що мали. Вони не цінували життя взагалі! А Даник, після мандрів та шалених пригод, завжди дивиться на світ променистими очима і радіє тому, що він зараз тут і живий, і все у нього гаразд. Тому що в своїх мандрах світом він бачить багато страждань і несправедливості, і людей, які щасливі тим невеликим скарбом, що мають, не зважаючи на всі негаразди, які їм доводиться пережити.

Невже для того, щоб бути щасливим треба постійно відчувати  присутність чийогось горя чи постійно наражати себе на небезпеку?! Небезпечна я вам скажу залежність, важкий наркотик.

Я вважаю, що найзапекліший ворог жінки - футбол... якщо, звичайно, вона не фанатка цієї справи, як моя вже декому відома, подруга.

http://nosexcity.blox.ua/2009/09/Milanfanru.html

Стільки неуваги, стільки недоотримання всього, що тільки можна недоотримати від чоловіка – все через нього... Жодна жінка/коханка/кохана не може похвалитися, що їй приділяється більше часу, ніж футболу...що про неї говорять, її чекають, на неї пристрасно виливають лавину емоцій, при цьому часто вони роблять це (хо-хо) гуртом... Словом, про таке нам, жінкам, можна тільки мріяти.

Під час мого життя в Іспанії я зрозуміла страшне значення слова дербі. Так ось дербі - це коли ти з подругою ідеш в бар, повний-повнісінький істот чоловічої статі, а вони на тебе - нуль уваги. Ти відчуваєш себе нікчемною комахою...непотребом...жах. На щастя, це ненадовго. Потім ситуація міняється кардинально. Головне, вгадати хто переможець і опинитися саме в тому барі, де « ла пенья» вболівальників підтримує саме цю команду (в Іспанії в багатьох барах висить герб того клубу, чиїми прихильниками є господарі чи робітники) і тоді фани відповідно ідуть туди, адже можуть підтримати улюблений клуб колективно.

Отже, коли виграє ваша, тобто їхня, команда... адреналін та тестостерон, чи що у них там є дієвого в організмі, одразу ж починає струменіти всіма клітинками їхнього тіла. Вони радіють, сміються, життя прекрасне, обіймаються, жваво спілкуються, помічають навколишнє оточення.... тобто тебе, істоту, що з невидимого інсекта одразу ж перетворюється, як мінімум, на Памелу Андерсон...Ну а далі, далі.... «будет всё, как ты захочешь...» Ну, в тому сенсі, що все буде добре.

Саме під час півфіналу Іспанія-Німеччина я знову відчула старі добрі часи, хоча ні, цього разу було крутіше, адже тепер ніхто не «болів» за свій клуб, всі іспанці Києва зібралися разом в одному місті аби підтримати власну команду «в такий визначний історичний момент». Для них це був справді знаковий день, звісно, неділя обіцяє бути ще крутішою, але загроза від Німеччини була ну дуууже страшною.

Восьминіг –оракул - Пауль став суперзіркою в Іспанії. Вчора, майже, під час матчу моя подруга народила дівчинку, і наш спільний іспанський друг одразу ж передав вітання та прохання назвати її Пауліною, на честь октопуса-гуру. Уявіть собі: дитину названо на честь восьминога!

Словом, вчора я опинилася у вирі іспанського колективного оргазму, що завершився великим братанням всіх, щастям, піснями, танцями, пиянкою та спільною інтіфадою в нічний клуб «для продолженія банкєта». Давно я не бачила стільки щасливих, збуджених і абсолютно легкодоступних іспанців разом. Різних за віком та сімейним станом.

¡Viva España!

http://www.youtube.com/watch?v=qasj7u2S8Xg

Танок іспанців "на кістках" розбитих противників... ніякої тобі, блін, поваги до переможеного херра...

   Ангелина,  хоть и моя подруга, но такая дура, каких свет еще не видел.  Сначала переспит с парнем, а потом просит меня узнать, как его зовут. А мне тоже приходится с ним спать, чтобы узнать, как его  зовут.

 Мы  сидели всю ночь в беседке и занимались всю ночь то ли пиппингом,  то ли спиннингом, в общем, его пенис был в моих  руках.

 Я  поставила на своей жизни крест и вышла замуж. Но тут-то и началось самое интересное, но не в смысле мужа, конечно.

 Мы  решили попробовать, что такое групповой секс, но для храбрости слишком много выпили, и один участник группы заснул, а второго мы  так и не нашли.

 Я занялся прямо частным сыском, хочу  выяснить, кто же из них троих любовник моей жены. Будет обидно,  если никто, сколько на них времени потрачено.

 Бывшая  подруга про меня распускает сплетни похабного содержания, а некоторые из них даже неправда.

 Мой любимый- очень  стройный, ходит бесшумно, как индеец или  какое-нибудь другое  животное.

 Мой  муж ушел в бизнес не только с головой, но и со всем остальным,  что предназначено  для семейной жизни.

 Муж  купил мне туфли, очень грубую подделку под "Саламандру", они  такие тяжелые,  что муж потом почти две недели лечил  ухо.

 Врач-психотерапевт отнесся с пониманием к моей  проблеме и сказал, чтобы на    следующую  консультацию я пришел с партнершей, но я пока не решил, кого  из    них  взять с собой.

 Он ушел в выходной, сказал, что за  хлебом, а вернулся через двое суток. И    еще  смеется, нахал, говорит, очередь была  большая.

 Купила  для мужа препарат, увеличивающий чувствительность на 5 сантиметров,но, очевидно, срок годности  истек.

 Я  живу далеко, и Леша меня проводил до дома, а лежа с ним в постели,  я стала думать, не слишком ли мы далеко  зашли.

 После  интимных отношений с мужем своей подруги я стала совсем  по-другому смотреть  на нее. Как она может изменять такому чуткому и обаятельному человеку?

 Я все время плачу: и во время оргазма, и  просто от радости.

 Я  так расслабилась, словно с цепи  сорвалась.

 Подхожу к Леньке в полной уверенности, что  между нами больше ничего не будет, но чувствую, что не все тело  так считает.

 Когда Женька узнал об измене, то крепко  меня побил. Но все равно остался и вызвал "скорую" - значит еще  любит.

 Я  сразу раздеваюсь и отдаюсь ему без разговоров, потому что такого зануду    надо  еще поискать.

 Вышла  замуж за бизнесмена, но бизнесмен из него оказался никудышний: за две недели свадебного круиза по Средиземному морю я потратила все  его деньги, а еще и жить на что-то надо.

 В тот момент  моей беззащитностью мог воспользоваться каждый, но случилось    это  именно с ним - пьяницей и дебоширом.

 В самый разгар  веселья мы выключили свет и всей компанией стали играть в "найди  меня на ощупь". Мне Костю на ощупь легко было найти, он был единственным парнем.

 Можно получить много удовольствия,  когда окажешься в постели с чужим мужчиной. Например, когда он  заснет, можно написать что-нибудь фломастером на его интимном  месте. То-то жена  обрадуется.

 ...Когда  мы сели за стол, я оказалась между двумя Валерами. Они мне сказали, чтобы я загадала желание. Я загадала, но исполнилось не  мое желание, а их.

 Я  вообще подозреваю, что климакс - это награда за нелегкий  постельный труд.

 Если  бы Саня тогда не извинился, то нашим отношениям пришел бы конец. А так мы еще несколько дней  протянули.

 В  детстве мы с Ниной бегали на пляже голышом, а сейчас она  стесняется видеть меня обнаженным. Но ведь у меня все, как в  детстве, только больше в десять раз.

 Когда родители  уезжают на дачу, мы собираемся и играем в карты на раздевание. Но  раздеваться всегда приходится Сашке. Мы долго пытались научить его  играть в карты, но все  бесполезно.

 ...Какой  все-таки должна быть сила воли, чтобы на предложение Анатолия уединиться с ним, найти в себе силы ответить: "Ну,  пошли".

 И хотя я  до сих пор еще девочка, я всегда хожу на дискотеку только  с презервативами.

 Иногда  хочется кому-нибудь отдаться, чтобы ответить на мучающий меня вопрос: девственница ли я?

 Соседи за стенкой каждую  ночь страстно занимаются любовью. А мы назло им каждое утро вместо  зарядки прыгаем по нашему дивану и изображаем оргазм...

 Ревность Николая переходит все разумные  границы. Когда я ему вру, что   задержалась на работе, он ТАК на  меня смотрит...

 Когда  я впервые увидела Валентина, поняла, что в наши с Игорем отношения вкралась дисгармония.

Короче,  это было такое прослушивание компакт-дисков, после которого, выпучив глаза, бегаешь и ищешь денег на  аборт.

 С  женщинами мне трудно находить общий язык. Ведь я военнослужащий, привык к суровому солдатскому интиму.

 Но по-настоящему  я забеспокоилась, когда месячные не пришли три раза подряд.

 Я  так тоскую по сексу! Мне даже тяжело смотреть, как паровой молот забивает в почву сваи...

 Мне  нравятся все его мужские достоинства. Особенно -"БМВ" и  дача.

 Не  знаю, почему мужчины обходят меня стороной, ведь у меня есть два главных качества - красива и  глупа...

 Увидел  в вашей газете письмо одного психа и решил тоже написать - чем я хуже?

  ... Водку??? Теплую??? Из мыльниц???            

  Да с удовольствием!!!

  ...И от полученных знаний скончался на месте

  ...Любовница от первого брака.

  Hа заработанные деньги пионеры покупали проституток и отпускали их на волю.

  Hа интересной работе и сны интересные видишь

  Hе шути! СОГHЕМ!

  Hедолюбливал женщин. Hе успевал.

  Hогти на ногах не стриги, обещали  гололёд!

  Oдна голова - хоpошо, а с туловищем лучше.

  А зомби здесь тихие...

  А кофе на клавиатypy тоже виpyс пpолил?

  А я в зоопарке работаю. Антилопу гну.

  Бифштекс с кровью второй  группы.

  Будет и на вашем кладбище праздник.

  Бывает так, что человек и  порядочный и скромный - а вот не  умеет этого показать!

  Быстро выпитый стакан не считается налитым.

  В комнату вошел негр в ботинках телесного цвета...

  В лесу было накурено...

  В России сейчас возможны два варианта развития событий:

  НАИХУДШИЙ и МАЛОВЕРОЯТНЫЙ

  В театре постановка "Отцов и Детей" в современной трактовке - "Предки и Выродки".

  Вам помочь или не мешать?

  Вестерн - фильм, в котором задумываются только лошади.

  Водитель, берегись тех мест,  откуда выскакивают дети!

  Героика наших дней: "И бесплатно отряд поскакал на врага..."

  Гибрид акулы с золотой рыбкой: исполняет три последнихжелания...

  Давай не будем, а если будем, то давай!

  Если жизнь протекает хорошо, значит, она дала трещину.

  Если человек лишен чувства юмора, значит, было за что.

  Женщина за рулем - что звезда в небе: ты ее видишь, а она тебя - нет.

  Жил в суровых клизматических условиях...

  Извините, что деньги мокрые - это жена сильно плакала, когда я их забирал.

  Извините, что я говорю, когда вы перебиваете.

  Какая мерзость! Заверните мне пять штук

  Копчик - это маленький (очень маленький!) американский полицейский.

  Настоящие леди даже пьяные остаются ледьми.

  Нашедшего выход затаптывают первым...

  Не Боги в горшки отливают.

  Не вытащишь без труда, если сунул не туда...

  Не слышны в мозгу даже шорохи...

  Обделался легким испугом.

  Обдувало легким матерком...

  Оторвали Ваньке встаньку...

 Пешеходный переезд.

 Порнометражный фильм

  Привет участникам естественного отбора!

  Придумают же люди... Актовый зал, половая тряпка....

  Прогресс сделал розетки недоступными большинству детей - погибают  самые одаренные.

  Продаются женские часики. Один часик - 50 долларов.

  Противозачаточная внешность

Семинар, посвященный проблема  путешествия во времени, будет проведен  две недели назад.

  Сперто с лица Земли.

  Старый, опытный камикадзе.

  Стерлядь - женшина с тяжелым характером, но легкого  поведения.

  Стрелять нужно, старательно целясь. Случайно в цель попадают только  сперматазоиды.

  Суть известной басни Крылова состояла-то в том, что лишь потеряв сыр -  можно обрести свободу слова.

  Так часто смотрю телевизор, что дикторы меня уже узнают.

  Такую родину при всем желании непродашь...

  Ужин при свечах: романтическое лечение геморроя.

  Фильм ужасов по роману Стивенкингса "ОСТРОВ СВЕКРОВИЩ !!!"

  Флюгер был приколочен намертво, и ветер обреченно дул в указанном направлении.

  Хорошему коту и в декабре март.

  Хочешь всего и сразу, а получаешь ничего и постепенно.

  Человек - посредник между продуктовой лавкой и унитазом.

  Эти подгузники впитывают до 30 литров влаги! Ребенок всегда остается  сухим!!! Только с места сдвинуться не может...

  Это раньше было обрезание, теперь замораживают и обламывают.

  Эх! Хоpошо после бани, особенно пеpвый месяц...

  Я никогда не мог привести домой женщину. Сначала из-за родителей,  потом из-за жены.

  Я позвонил в дверь, но было занято...

В суботу я влаштувала собі сієсту на цілих три години. Я прокинулась десь о п’ятій: сонце нещадно палило у вікна, повітря гарячим струменем проникало в легені, руки і ноги нагадували розварені сосиски і кожний рух був лише приводом до активного спітніння. Я лежала впоперек ліжка і згадувала це дежавю, тобто дежасанті, тому що востаннє я почувалася ТАК, коли жила на півдні Іспанії. Вже у травні температури там сягають сорока п’яти градусів, а в червні зелені на землі не залишається - все живе випалюється безсердечним сонцем, окрім тих островків, що дбайливо і регулярно поливаються людьми.

Північні іспанці насміхаються над південними, адже у останніх як не фієста, то сієста... І дійсно: вулиці пустіють десь з другої до п’ятої, а той до шостої, всі заклади закриваються. Відкриті деякі лише деякі бари та ресторанчики та й ті ненадовго, адже з третьої до пятої за розкладом - сієста. Дзвонити комусь в цей час вважається нечемним. Мою сусідку по квартирі двічі пограбували - адже по безлюдним вулицям о цій порі вештаються лише злодії-цигани-наркомани, а вперта полька не хотіла розуміти, що під час сієсти всім пристойним людям, а тим паче білявкам-іноземкам, треба спати, а не вештатися деінде.

Звісно, вже після шостої життя потроху повертається  в місто, але движ починається після десятої - тільки після заходу сонця температура знижується до 40 градусів і можна щось робити. Тому о першій ночі місто гуде і людство сидіть на терасах за келихом пива, вечеряючи обов’язковими тапас (безкоштовна традиційна закуска до пива типова для півдня Іспаії) та насолоджуючись 35 градусним холодком. Так нехотя стаєш нічною тваринкою.

Секс. Секс у спеку - тема окрема. Ти розумієш, що він, безперечно, має бути, але коли під час обіймів ти починаєш липнути до партнера, а він до тебе - таке враження, що ви разом навіки і вже не розклеїтеся ніколи... аж тут треба починати «тєлодвіженія»- так і ковзаєтеся одне на одному, як слимаки у шлюбний період... Жах, але без нього ніяк - літо на півдні доооовге, так що клеїтися все одно доведеться, якось пересидіти тіпа «скілько там тої зими» не вдасться.

Ну і на останок, поради від «бувалої іспанки», як менше потерпати від спеки. На півдні Іспанії існує спеціальний «персидський» вид жалюзей – товсті пластикові горизонтальні плашки 6 см шириною, які опускаються одна на одну і повністю ізолюють вікна від сонця. Вікна вдень не відкривають, аби не впускати в хату розпечене повітря - бочорно- таким чином всередині домівки зберігається більш менш нормальна температура. За відсутністю товстих жалюзей можна скористатися щільними шторами або солнцевідштовхувачем на основі фольги: у нас водії прикривають таким скло машини зсередини.

По-друге, ніяких холодних душів - від них під час спеки тільки підвищується потовиділення - тільки гарячий, нестерпно гарячий, душ, адже коли ви з нього виходите -  навіть при розпеченому повітрі відчуватимете холодок. Не можете спати - змочіть простирадла в холодній воді- полегшає.

Добре тамує спрагу кава з льодом або тінто-де-верано (літнє вино) - сухе червоне вино розбавлене газировкою з великою кількістю льоду.

І, звичайно ж, в меню незамінний гаспачо - мій улюблений холодний суп з помідорів - єдина іспанська страва, яку я навчилася готувати краще справжніх іспанок...

  - Как вы сегодня замечательно выглядите!

 - Вы всем красивым девушкам такое говорите?

 - Нет, красивым я другое говорю...

 

 Игpает мальчик в песочнице. Вдpуг из окна, с 12-этажного дома напpотив,вылетает мужчина и плашмя падает в песочницу. Пыль столбом. Мальчик в шоке.  Мужчина, отpяхиваясь, встаёт и говоpит:

 - Так, мальчик! Сейчас из этого же окна будут вылетать мужики - а ты их будешьсчитать... Понял?

 - По-по-понял...

 Чеpез пять минут из того же окна вылетает мужик и плашмя падает в песочницу. Пыль столбом. Мальчик:

 - Раз!

 Мужик встаёт и, отpяхиваясь:

 - Погоди мальчик, не считай - это снова я...

 

 Объявление: Театр приглашает молодую темпераментную актрису. Оплата поактно.

 

 - Дорогой, как тебе моя новая стрижка?

 - Нормально. Отрастет.

 

 - У меня есть хорошая новость и плохая, с какой начать?

 - С хорошей.

 - К нам идут две девушки.

 - А какая плохая?

 - Обе плохие...

 

 Чистя на кухне уже двадцатую рыбу, жена раздраженно говорит своему мужу-рыбаку:

 - По-человечески тебя прошу! На рыбалке ПЕЙ ВОДКУ!!!

День рожденья... праздник детства....грустный праздник....и никуда от него не деться...

 Пам’ятаєте, як  нетерпляче ви чекали в дитинстві день народження, рахували дні, нагадували рідним, скільки їх залишилося до дня народження, замовляли подарунки, які інколи навіть вдавалося отримувати. Цукерки в школі, походи до бабусь та рідних за приготованими дарунками, солодкий стіл вдома з традиційними свічками... Класно було, правда?!

Спочатку мій день народження асоціювався у мене тільки з полуницею, вона якраз з’являлася, і всі мої запрошені їли полуницю з цукром та сметаною, запиваючи ту смакоту лимонадом.  

А потім, вже в школі, у більш свідомому віці, мені неодмінно дарували піони, вони також буйно квітнуть в ці дати, і тому хто з дач, а хто з базару обов’язково дарував пахучі квіти. Відчуваючи аромат піонів я одразу ж згадую про свій ДН. На жаль, зараз мені мало хто дарує піони, несолідно якось, тим паче вже і троянд море є. Не люблю я троянди- останній хто мені їх часто дарував, не вкладав у них зміст: Вітаю! чи Кохаю!, це було: Вибач! А от піони з таким підтекстом ніхто не дарує! Піони - суцільний позитив!

 Звісно, навіть в дитинстві на день народження трапляються маленкі драми. Пам’ятаю колись мами не було і за амфітріона ґаздував тато. Починалося все добре: миска полуниці з сметаною, лимонад... Але серед гостей була одна занадто розумна дівчинка... з тих, що все знає і лізе куди не просять. Вона підійшла до мого татка і сказала: «А чому Ваша Льоля неправильно вбрана? Ви хіба не знаєте, що іменинниця має бути в білій сукні?!» Татко заметушився, глянув у мою шафку, нічого білого серед нехитрих одежинок не знайшов, засмутився... але тут його осінило- він заліз на шифоньєр та витяг торбинку з новорічними костюмами. Ніііііііі! На мене було натягнуто костюм сніжинки! Пожмаканий (нема часу прасувати) і обшитий дощиком!!! А потім я в тому прикиді гуляла весь день. Смішно? Це зараз смішно, а тоді... Хоча тоді було дитинство, такі речі швидко забувалися і день народження завжди був найочікуванішим святом.

А тепер що? Все з точністю навпаки: бліііін, скоро день народження. А скільки вже мені? Блііін, ОГО! Треба ж щось робити, поляну накривати, на роботі виставлятися... Блііін, ковбаситися з тими закусонами-випивонами!!! Мало того, що ти з кожним роком занепадаєш і тебе з цією халепою вітають, так ще й мусиш святкувати цей сумний факт старіння на один рік! Таке свято в певному віці треба скасовувати... Тим більше жінкам. Моя маман вже більше 20 років не старіє: от зупинила цей процес у 30 з хвостиком і все... Маі гада- майо багатство, а таємниця «вкладу» зберігається банком. Навіть я не в курсі скільки їй там вже настукало.

Я тут подумала, що непогано б було переформатувати ДН в день подяки. Ти дякуєш батькам: вони єдині, хто до цього хепенінгу доклав руки (і не лише руки:), а всі інші дякують тобі, за те, що ти є в їхньому житті. Ну і в якості подяки можна щось подарувати! Рульно, правда?! Ніяких там  тостів і  нудних та зашорених побажань. Просто Дякую і Будь!

А ще я б запровадила прикольну традицію (можливо, хтось вже її має)- дарувати подарунки самому собі. Ну хто краще за тебе знає, чого тобі хочеться??? І кому для тебе нічого не шкода??? Правильно! Тому береш і даруєш собі те, про що мріяла давно. Тільки не жлобись!!! Хай це буде щось пристойне: омріяний браслет, квиток на улюбленого виконавця, супергаджет чи подорож куди-небудь. Задоволення від такого подарунка завжди гарантоване!

Якщо вас занесло попутним вітром на виставку в Пінчук Арт Центр, то обов’язково приєднайтесь до екскурсії, що стартують майже щопівгодини, існує навіть варіант англійською мовою, для інтуристів. Тому що без пояснень екскурсовода ОТЕ, що там виставлено перетравити неможливо. Ми просто не могли втриматися від сміху: таке враження, що деякі експонати були зібрані «ad hoc» з підручних речей, тому що справжні просто затрималися на митниці. Абер ніхт, то дійсно були реальні експозиції і спітнілий гід невтомно пояснював химерну мистецьку суть "шедеврів".

Вікіпедія визначає мистецтво — як одну з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів.

Так його сприймаю і я: мистецтво для мене насамперед естетична насолода, яку отримуєш споглядаючи вишукані та оригінальні витвори руки митця. Його не потрібно пояснювати чи тлумачити, йому не потрібно вигадувати приховану суть, слова тут зайві - сприйняття відбувається на іншому рівні.

Ідеш собі в музей, на фотовиставку, на Андріївський узвіз чи то на щойно закінчену галерейну ярмарку Fine Art Ukraine в Українському Домі і знаходиш серед сотень робіт десятки тих, що тебе захоплюють естетичною досконалістю та чіпляють самобутністю, від яких не хочеться відривати погляд. Хай там собі будуть роботи мультрежисера Черкаського- творця Острова Скарбів та капітана Врунгеля- чи вишукані фотоколажі Рішарда Горовіца, мене полонила шедевральність робіт нео-ман"єриста Ігоря Губського та піщаний подих африканських мотивів Ірини Калюжної. Смаки можуть не співпадати, але майстерність виступає, як на мене, квінтесенцією мистецтва.

 Все це вірно загалом, але не стосується Пінчука і його зоопарку.  Коли ти бачиш жіночі капронові колготи напхані ватою та зав’язані вузлом, язик не повертається назвати ОТЕ мистецтвом, як не повертається назвати мистецтвом фотосесію голого дідугана, який позує з гумовим членом або причеплене до стелі дитяче надувне коло з табличкою, на якій намальовані стрінги... А взяти коника-гойдалку і назвати його еротичними мріями дитинства?! Чому б тоді не взяти мегавібратор і не назвати його еротичними мріями самотності?! Постає логічне питання: шо ви тут курите, хлопці???

Виявляється в наші часи вступає діє вже дух постмодернізму, де визначальними для творів мистецтва при цьому можуть вважатися або мета, з якою вони були створені, (за висловом Дональда Юдда - мистецтвом є те, що вважає себе мистецтвом) або визнання того чи іншого твору мистецькими колами чи певними інституціями.

Отже, якщо у Пінчука (певній інституції) назвали колготи мистецтвом, значить, вони ним і є. А щоб ніхто у цьому не сумнівався, до експонатів приставляють гіда-говоруна, який з піною у рота розтлумачує естетично загальмованим недотепам мету створення шедеврів та їх трансцендентну сексуальність....

Чисто прибранная квартира и вкусный ужин - два признака неисправного компьютера.

Если свет выключается со звуком 'э-э-э', значит, в туалете кто-то есть

Cлабый пол... сильнее сильного в силу слабости сильного пола к слабому.

Весь день не спишь, всю ночь не ешь, конечно устаешь...!!!

Жизнь прекрасна!!!!! И плевать, что это неправда...

Чай 'Аллах Акбар': каждая третья пачка тихонько тикает.

Дома разруха, голодные дети.... Mама часами сидит в интернете...

В начале было слово. Но судя по тому, как события стали развиваться дальше, слово было матерным.

Все что не делается, делается в Китае....

Любовь - состояние живого организма, заставляющее забыть о собственной заднице и думать о чужой

Хотите, чтобы Ваши глаза были большими И выразительными?? Тужьтесь!!!

Труд из обезьяны сделал уставшую обезьяну .

 

Беспорядочные деловые связи

Когда выходишь замуж за хорошего человека, совсем не важно, какого цвета у него 'Бентли'.

Каннибалы тоже считают, что люди созданы друг для друга.

Некоторые мужчины думают, что их помощь жене в уборке квартиры, заключается в поднятии ног, когда она пылесосит!

Настоящие мужчины при виде обнаженной женщины не краснеют, а бледнеют. Крови на лицо не остается...  

 Если вы белая и пушистая - вам пора в солярий и на эпиляцию.

Чтобы носки носились в два раза дольше, надо снимать их на ночь!

Подумал о жизни, мухи налетели....

Если на женщине надета короткая юбка - то уже не важно, как она накрашена...

 
Бpелок - позволяет потеpять все ключи одновpеменно.
Бюджет - математическое подтвеpждение подозpений.
Вегетаpианство - объедание животных.
Вежливость - не только послать, но и пpоводить.
Всё - когда под поpтpетом появилась втоpая дата.
Деление уpана - фигня по сpавнению с делением денег.
Деньги - то начинают кончаться, то кончают начинаться.
Дешёвка - бесплатное за деньги.
Дипломат - два pаза подумает пеpед тем, как ничего не сказать
Естественный отбоp - изъятие денег у мужа после получки.
Женщина - слабое беззащитное существо, от котоpого невозможно спастись.
Животное - не такая скотина как человек.
Интеллигент - человек, думающий о людях лучше, чем они о нём.
Казнить - финансиpовать из гос. казны..
Коммунизм - доказательство пользы капитализма от обpатного.
Компьютеp - наpкотик (быстpое пpивыкание, частая ломка).
Мозг - оpган, с помощью котоpого мы думаем, что мы думаем..
Молитва - наглость думать, что Бог делает что-то не так.
Мужское недомогание - когда он не домогается женщин.
Hалоговик - человек, пpиходящий на выpучку
Hаёмный pаботник - тот, котоpого всё вpемя наёмывают.
Hеописуемость - баобаб для собаки.
Огоpод - почва, на котоpой человек становится pаком.
Опыт - то, что получаешь, не получив того, что хотел.
Паpеная pепа - голова после сауны.
Плоскопопие - пpофессиональное заболевание пpогpаммистов (сопpовождается вислопузием).
Пpофессионал - тот же дилетант, но уже знающий, где ошибётся.
Русский язык - без мата пpевpащается в доклад
Сахаp - пpидаёт непpиятный вкус кофе, если его туда не положить. 
Свеpхпpоводимость - когда без напpяжения пpеодолеваешь сопpотивление.
Стpаховой агент - человек, котоpый желает нам добpа после зла.
Холостяк - мужчина, котоpому удалось не найти жену.
Хотдог - Жаpпсина.. Шекспиpмекспиp -(англ.) гогольмоголь.
Энтеpит - воспаление пальца, возникающее пpи частом нажатии на клавишу 'ENTER'.